Таеквон-До - корисна інформація

Засновник таеквон-до (в деяких прочитаннях «тхеквон-до»), генерал Чой Хонг Хі, народився 9 листопада 1918 року в містечку Хваде, що знаходиться на території сучасної КНДР. Вважається, що в дитинстві він був кволим і хворобливою дитиною, що було причиною постійного занепокоєння його батьків.
У віці 12 років батько відправив його вчитися каліграфії до одного з найбільш відомих вчителів Кореї, який, крім каліграфії, був майстром тае-кьон - мистецтва боротьби ногами. Бачачи слабке здоров'я свого учня, вчитель почав зміцнювати його тіло вправами цього виду мистецтва.
У 1937 році Чой виїхав до Японії продовжувати навчання в токійському університеті, де познайомився зі своїм співвітчизником, який займався карате. Через два роки Чой Хонг Хі став володарем чорного поясу цього бойового мистецтва. Техніка карате і тае-кьон і була покладена в основу техніки таеквон-до.
Звільнення Кореї Радянською Армією в серпні 1945 року вивільнило Чой Хонг Хі з тюремного ув'язнення і врятувало його від виконання смертного вироку. Після звільнення колишній в'язень попрямував в Сеул, а потім отримав призначення в нову Південно-корейську армію, в званні молодшого лейтенанта, що послужило стартовим майданчиком для виведення даного виду спорту на нову орбіту.
На острові Чеч-жу, вже, будучи генералом, Чой Хонг Хі організував ударну 29-ю піхотну дивізію, яка з часом стала авангардом армійського таеквон-до. На базі дивізії готувалися інструкторські кадри для армії, і розвивалася система сучасного таеквон-до.
У 1955 році в Кореї таеквон-до офіційно визнали видом бойового мистецтва. У 1962 році Чой Хонг Хі був призначений послом в Малайзію, де доклав багато зусиль для поширення цього виду спорту. У 1965 році посол Чой, на той час генерал-лейтенант у відставці, отримав доручення від уряду очолити делегацію для відвідування ФРН, Італії, ОАЕ, Туреччині, Малайзії та Сінгапуру з місією доброї волі. Значення цих поїздок визначалося тим, що вперше в історії Кореї, посол представляв світу таеквон-до, як національний вид бойового мистецтва.

Терминология таэквон-до (ИТФ)

сонбе ним - старший ученик 

бусабом ним - помощник учителя (1-3 дан) 

сабом ним - инструктор (4-6 дан) 

сахёним - мастер (7-8 дан) 

сасонг ним - великий мастер (9 дан) 

до дзанг - тренировочный зал, площадка для состязаний 

до бок - форма для занятий 

гып - ученическая степень 

дан - мастерская степень 

сурён - тренировка 

паль - руки 

баль - ноги 

чаги - удар ногой 

дзириги - пробивающий удар 

тэриги - рубящий удар 

тульги - колющий удар 

гутги - режущий удар 

мильги - толчок 

макги - блок 

соги - стойка 

дзапги - захват 

орундзок, вэндзок - право, лево (поворот - уро тора) 

ал, юн, дви - вперед, в сторону, назад 

ан, бакат - внутренний, наружный 

ануро, бакуро - внутрь, наружу 

нэрё, оллё - вниз, вверх 

апджё, иросо - сесть, встать 

сасон - наискось, по диагонали 

баро - прямой (одноимённый) 

бандэ - обратный (разноимённый) 

онмом - фронтальное положение корпуса 

банмом - боковое положение корпуса 

юпмом - боковое положение корпуса 

надзундэ, каундэ, нопундэ - нижняя, средняя, верхняя части тела 

дора - поворот 

доллё - по кругу 

дольмё - с разворотом 

кеча - скрестно 

санг - двойной 

судзик - вертикально 

супьёнг - горизонтально 

хечё - раздвигающий 

тимё - прыжок 

микульмё - скольжение 

дарибулиги - растягивающие упражнения (шпагаты) 

юльтон - "волна"(принцип движений в таэквондо) 

хим - мощь 

массоги - спарринг 

туль - технические комплексы 

кёкпа - разбивание 

вирек - измерение силы удара (синоним "кёкпа") 

т ки - спецтехника 

хосинсул - самооборона дален - укрепление тела (набивка) 

кихап - "использование энергии"- крик, сопровождающий движение 

кёнг ги - состязания 

дзип дзунг - концентрация 

чонгсин - духовная составляющая личности, 

мораль чонгсин тонгиль - "единство духа"(медитативное yпражнение в таэквондо) 

ти - пояс 

синцэ дален - физическая подготовка 

симпан ним - судья 

дзедза - ученик 

ил гоп пил са - одним ударом наповал 

сибум - показательные выступления 

симса - аттестация 

кёнг ги кё дзонг - правила соревнований

Команды:

моет - построиться 

чарёт - внимание (принять стойку "внимания") 

кюнэ - поклон сие - вольно 

чунби - приготовиться 

си дзак - выполнять 

гуман - закончить 

баро - прямо (вернуться в исходное положение) 

дащи - повторить 

кэсок - продолжать 

гёдэ - поменять 

бандэро - обратно, в другую сторону 

уро, чаро, диро дора - повернуться направо, налево, кругом 

апро(диро) ка - вперёд, назад марш 

анджё - сесть, иро сот-встать 

добок чонгдан - поправить форму 

чончони - выполнять медленно 

химике - выполнять мощно, быстро

Счёт от 1 до 10

хана - раз

туль - два

сэт - три

нэт - четыре

тасот - пять

ёсот - шесть

ильгоп - семь

ёдол - восемь

ахоп - девять

ёл - десять

Ударные части тела:

дзу мок-, кулак 

ап-, юп-, дунг-, мит- дзумок - передняя, боковая, тыльная, нижняя часть кулака 

сонкаль - ребро ладони со стороны мизинца 

сонкаль дунг - ребро ладони со стороны большого пальца 

сонкаль батанг - основание ребра ладони 

сонкут - кончики пальцев 

сонбадак - ладонь 

сондунг - тыльная часть ладони 

бандальсон - рука арка (дуга) пальмок- предплечье 

ан-, баккат-, дунг-, мит- палъмок- внутренняя, внешняя, тыльная, нижняя часть предплечья палькуп- локоть 

апкупчи- подушечка стопы балькаль- наружный край стопы (ребро стопы) балькаль дунг- внутренний край стопы бальдунг- подъём стопы бальбадак- подошва двиттчук- задняя часть пятки двитткупчи-нижняя часть пятки 

муруп - колено 

хан сонгарак - один палец (указательный) 

ду сонгарак - два пальца (указательный и средний) 

сонгарак бадк - подушечки пальцев 

дзипгэ сон - пальцы-щипцы 

индзи дзумок - удар фалангой указательного пальца 

дзунгдзи дзумок - удар фалангой среднего пальца 

сон мок - изгиб кисти (ан-, бакат-, дунг-, мит-) 

омдзи - большой палец 

омдзи батанг - основания большого пальца 

дзиап - давящие пальцы 

пен дзумок - основание ладони

Стойки: (соги)

нарани соги - параллельная стойка 

чарёт соги - стойка внимания 

аннун соги - сидячая стойка (всадника) 

гуннун соги - стойка ходьбы 

ниундза соги - стойка L-образная 

годзонг соги - глубокая стойка 

губурё соги - стойка на согнутой ноге (варианты: "А", "В") 

вэбаль соги - стойка на прямой ноге 

двитт баль соги - стойка на задней ноге 

моа соги - стойка ноги вместе (варианты: "А, В, С, D") 

кеча соги - стойка ноги скрестно 

начё соги - длинная стойка 

судзик соги - вертикальная стойка 

огурё соги - сгруппированная стойка (вариант диагональной стойки-сасон соги) -колени согнуты во внутрь 

сасон соги - диагональная стойка 

кённэ дзасэ - позиция поклона 

палдза соги - открытая стойка (варианты: ан палдза соги и бакат палдза соги) 

моа дзунби соги - стойка готовности воина (варианты: "А" и "Б") 

чунби соги - стойка готовность 

хануль сап - руки неба (это не стойка, а позиция рук)

Удары руками:

баро дзириги - одноименный удар 

бандэ дзириги - обратный (разноимённый) удар рукой 

двиттдзибо дзириги - перевёрнутый удар (тыльной частью кулака вниз) 

сево дзириги - вертикальный удар рукой 

гёкджа дзириги - Г- образный удар рукой 

доллё дзириги - круговой удар 

бандаль дзириги - дугообразный удар 

сан сонкут тульги - удар кончиками пальцев, ладонь вертикально 

опун сонкут тульги - удар кончиками пальцев, ладонь вниз 

хоми сонкут тульги - угловой удар кончиками пальцев 

двиттдзибо сонкут тульги - удар кончиками пальцев, ладонь вверх 

оллё дзириги - удар кулаком вверх 

ап палькуп тэриги - удар локтем вперёд 

ви палькуп тэриги - удар локтем снизу вверх 

нопундэ палькуп тэриги - удар локтем сбоку вверх 

ви двит палькуп тэриги - удар одним локтем снизувверх другим назад 

палькуп тульги - колющий удар локтем (варианты: нэрё, вэ юп, санг юн, вэ супьёнг, санг супьёнт, двитт, санг юп двит.) 

нэрё - удар сверху вниз (варианты: дзириги, тульги, тэриги) 

ду дзумок дзириги - парный удар кулаком 

и джунг конг гёк - двойной удар(атака) 

сам джунг конг гёк - тройной удар(атака) 

ёнсок конг гёк - последовательный удар(атака) 

хон ап конг гёк - комбинированный удар(атака) 

бандаль тэриги - дугообразный рубящий удар (варианты: бандаль сон/ рука арка, дзипгэ сон/рука клещи) 

гудги - режущий удар, разрез (варианты: ануро, бакуро) 

хечё тэриги - расклинивающий рубящий удар (варианты: сонкаль, сон дунг, дунг дзумок) 

омдзи дзомук - удар большим пальцем 


пен дзумок дзириги - удар основанием ладони

Удары ногами:

ап-, юп-, двитт- ча оллиги - мах ногой вперёд, вбок, назад (используются для разминки, развитии гибкости или для блокирования) 

муруп чаги - удар коленом (варианты: па, оллё, доллё, битуро) 

апча бусиги - хлёсткий удар ногой вперёд 

двиттча бусиги - хлёсткий удар ногой назад 

юпча дзириги - удар ногой в сторону (боковой пронзающий удар) 

двитгча дзириги - удар ногой назад 

двиттча милиги - толкающий удар назад 

доллё чаги - круговой удар 

бандэ доллё чаги - обратный круговой удар 

коро чаги - удар захлёстом голени 

нэре чаги (ануро-, бакуро-) - удар сверху вниз (вовнутрь, наружу) 

сево чаги - вертикальный удар 

битуро чаги - удар со скручиванием 

ильбо чаги - удар с подшагом 

ибо чаги - удар с зашагом 

тимё чаги - удар в прыжке 

и дзунг чаг/и - два удара ногой 

сам дзунг чаги - три удара ногой 

хонап чаги - комбинированный удар ногой 

ёнсок чаги - последовательные удары ногами 

дольмё чаги (дора чаги) - удар с разворотом 

ча момчиги - контролирующий удар ногой (варианты: ап ча момчиги, юп ча момчиги) 

бандал чаги - дугообразный удар 

бада чаги - контратакующий удар ногой 

тимё номо чаги - удар ногой в прыжке вдаль 

тимё нопи чаги - удар ногой в прыжке вверх 

тимё са банг чаги - удары ногами в прыжке в четыре направления 

тимё сам банг чаги - удары ногами в прыжке в три направления 

тимё сам дзунг чаги - три удара ногой в прыжке (варианты: суджик/вертикально, супьёнг/горизонтально) 

тимё и дзунг чаги - два удара ногой в прыжке (варианты: суджик/ вертикально, супьёнг/горизонтально) 

тимё сангбанг чаги - двойной удар ногами в прыжке в два направления (варианты: тимё апдви чаги/переднезадний удар в прыжке, тимё юп битуро чаги/удар в прыжке одна нога бьёт в док другая выполняет удар со скручиванием 

тимё санг бал чаги - двойной удар в прыжке (варианты: ап, юп, долио, нопи) 

тимё санг бал ап ча мочиги - двойной контролирующий удар в прыжке 

тимё кави чаги - ножницеобразный удар в прыжке 

тимё расонсик чаги - спиралеобразный удар в прыжке 

бал дулги - поднятие ноги (с целю защиты от удара в ногу) 

бал голги - подсечка 

будзапго чаги - удар ногой с одновременным захватом руками другого противника 

голчё чаги - накладывающий блок ногой 

дзома чаги- кувырковый удар (варианты: ап кумчи, двит чук) 

доро чаги - отмахивающий удар (используется для защиты паха, голени и лодмышки или для атаки подмышки противника) 

гокенг и чаги - пикообразный удар 

нуло чаги - давящий удар (варианты: ануро, бакуро) 

банса чаги - отталкивающий удар (выполняется после отталкивания от стены другого противника и т.д.) 

ча бапги - топчущий удар 

джиго чаги - прямой удар ( варианты: ап, двит) 

сиро чаги - подметающий удар (варианты: балкаль дунг, двиттчук)

Технические комплексы: подготовительные:

1. Садзу дзириги - удары в четыре направления 

2. Садзу макги - блок в четыре направления

Основные (тулъ): 

1. Чон-Джи        13. Ий-Ам 

2. Дан-Гун         14. Чунг-Дзанг 

3. До-Сан          15. Джуче 

4. Вон-Хё           16.Сам-Ил 

5.Юл-Гок           17.Ю~Син 

6. Джунг-Гун      18. Че-Юнг 

7.Тэ-Ге              19. Ён-Ге 

8. Хва-Ранг        20. Ул-Дзи 

9. Чунг-Му         21.Мун-Му 

10. Кванг-Ге       22. Со-Сан 

11. Г1о-Ун          23.Сэ-Дзонг 

12. Ге-Бэк          24. Тон г-Ил

Принципы Таэквон-до:

е ый - учтивость, вежливость, этикет 

ем чи - честность, прямота, чистота, полнота 

ин нэ - упорство, терпение, стойкость, настойчивость 

гык ги - самоконтроль 

бэкдзол булгул - неукротимый (непоколебимый) дух

Философия Таеквон-до

Философия Таеквон-до основана на этических, моральных и духовных принципах, позволяющих людям жить в гармонии с собой и с окружающим миром. Главная цель Таэквон-До - силой, основанной на человечности, справедливости, мудрости, духовности и доверии, прекратить подавление сильными слабых, и тем самым способствовать построению лучшего общества. Ни одним человеком, ни группой людей Таеквон-до никогда не должно использоваться в эгоистических или агрессивных целях, не должно превращаться в коммерцию или в средство политического давления. В Таеквон-до установлены следующие философские принципы, по которым все серьезно занимающиеся Таеквон-до должны строить свою жизнь: 

● Быть полным решимости идти, хотя путь будет трудным, и делать то, что нужно делать, хотя это будет нелегко. 

● Быть снисходительным к слабым и требовательным к сильным. 

● Быть удовлетворенным тем положением и теми деньгами, которые имеешь. Никогда не быть удовлетворенным уровнем своего мастерства. 

● Всегда завершать начатое дело, будь оно большим или малым. 

● Быть всегда готовым преподавать Таэквон-До любому достойному человеку независимо от его религии, расы и идеологии. 

● Никогда не поддаваться давлению или угрозе при осуществлении благородных намерений. 

● Учить мировоззрению и правильным навыкам не словами, а своими поступками. 

● Даже в сложных жизненных обстоятельствах всегда оставаться самим собой. 

● Быть учителем, который учит телом, когда молод, словами - когда стар, своими идеями - после смерти.

WTF и GTF - в чем разница?

Глобальная федерация таэквондо GTF и Всемирная федерация тхэквондо WTF продвигают идеи корейского боевого искусства, но по-разному и с различных точек зрения.

Различия и особенности двух федераций:

Собственное позиционирование
Организация ГТФ есть традиционной и рассматривает таэквондо больше как боевое искусство, поэтому применяется техника, которую будет эффективно использовать в настоящем бою.
Организация же ВТФ была создана с целью участия тхэквондо в Олимпийских играх. Таким образом, это спортивное направление тхэквондо, готовящее спортсмена к соревнованиям различного уровня, коих организуется федерацией ВТФ очень много.
Так, разные взгляды федераций на тхэквондо привели к различным методам тренировок и правил.


Использование рук и ног
В ВТФ преобладают удары ногами, а техника ударов руками не так важна и практически не используется.
В ГТФ же руки и ноги используются в равной степени, так как настоящем бою без использования рук никак не обойтись.


Использование защиты
В ГТФ защищаются те части тела, которыми наносится удар. Это идет из техники настоящих боев, так как при совершении удара важно, чтобы руки и ноги не пострадали. На руки бойцы надевают перчатки, подобные боксерским, накладывают защиту на ноги.
В ВТФ же совершаются противоположные действия: защищают те места, которые можно бить. Спортсмены из защиты используют шлем на голову, защитный жилет, мягкие накладки на предплечья, перчатки. Это связано с тем, что тхэквондо ВТФ спортивное и не несет цели нанести вред здоровью.

Сила удара и разрешенные области для удара
В ГТФ соревнованиях и спаррингах разрешены различные удары в голову и корпус руками и ногами. 
В ВТФ можно бить ногами в голову и в корпус, а также руками в корпус, но нельзя бить руками в голову.
В обеих организациях в регламенте соревнований запрещены удары ниже пояса, а также толчки, захваты и подножки.

Различия тренировочного процесса
В ГТФ большая часть тренировок посвящена совершенствованию техники движения, отработки ударов, коих в таэквондо ИТФ огромное количество.
В ВТФ же большую часть тренировок спортсмены участвуют в спаррингах, отрабатывают удары друг на друге, работают над чувством дистанции в поединке. Ударов очень ограниченное количество.

Туль - это сочетание атакующих и защитных движений. Такие технические комплексы существовали в боевых искусствах издревле, когда свободный спарринг еще не существовал. Они создавались для того, чтобы ученики могли тренироваться как в группе, так и самостоятельно, воспитывая технику, не причиняя увечий друг другу.
В туль используются атакующие и защитные движения с воображаемым противником.
Выполняя туль необходимо соблюдать следующие правила:
+ Туль должны начинаться и заканчиваться на одном и том же месте. Это показывает правильность выполнения движений
+ Правильная стойка и позиция туловища должны соблюдаться всегда
+ Сочетание напряжения и расслабления мышц должны чередоваться в зависимости от фазы двигательного действия
+ Движения должны выполняться ритмично без излишних напряжений
+ Каждое движение выполняется в ускоренном или замедленном темпе, согласно инструкциям
+ Перед тем как перейти к изучению следующего туль, ученик должен хорошо овладеть предыдущим
+ Ученики должны понимать цель и значения каждого движения
Каждое движение должно выполняться с реализмом
+ Сочетания атакующих и защитных действий должны равномерно распределяться в правую и левую сторону

СТІЙКА «ГОННУН СОГИ».

«Гоннун соги» є найбільш ефективною стійкою для виконання атакуючих і захисних дій, спрямованих уперед або назад.
1.     Нога переміщується вперед або назад так, щоб відстань між пальцями в поздовжньому напрямку становило 1,5 ширини плеч, а відстань між центрами стіп (у поперечному напрямку) становило 1 ширину плеч.
2.     Коліно передньої ноги згинається таким чином, що уявлювана вертикальна лінія одночасно проходить через колінний суглоб і п'яту. Задня нога повинна бути прямою.
3.     Вага тіла розподілена рівномірно на обидві ноги.
4.     Стопа передньої ноги звернена вперед, стопа задньої ноги повернена назовні на 25°. Поворот задньої ноги більше ніж на 25° затруднює захисні дії при атаці ззаду.
5.     М'язи стіп повинні бути напружені (повинне виникати почуття, що стопи притягаються одна до одної).
При виконанні атакуючих і захисних дій із цієї стійки таеквондист може бути повернений до суперника обличчям або в пів-оберту.

СТІЙКА «НЮНЧА СОГИ».



«Нюнча соги» широко застосовується при виконанні як захисних, так й атакуючих дій. Для нанесення удару передньою ногою потрібно лише незначно перерозподілити вагу тіла. Перевагами даної стійки вважаються можливість виконання проходу й розташування Таеквондиста в пів-оберту до суперника.
1.     Нога переміщається вперед або назад так, щоб відстань між пальцями передньої ноги й зовнішнім краєм задньої ноги в поздовжньому напрямку становило 1,5 ширини плечей. Стопи при цьому розташовуються майже під прямим кутом. Рекомендується повернути обидві стопи усередину приблизно на 15°. Для підвищення стійкості відстань між п'ятами у фронтальній площині повинна становити приблизно 2,5см.
2.     Коліно задньої ноги згинається таким чином, щоб уявлювана вертикальна лінія одночасно проходила через колінний суглоб і пальці стопи. Коліно задньої ноги згинається пропорційно передньої.
3.      Таз повинен розташовуватися над внутрішнім краєм колінного суглоба задньої ноги.
4.      Приблизно 70% ваги тіла повинне припадає на задню й 30% на передню ногу.

Етикет - це правила поведінки, прийняті у суспільстві. У бойових мистецтвах етикет визначає поведінку людини, що  займається, по відношенню до тренера, залу, іншим учням.

Етикет сприяє кращому розумінню історії, філософії та духу бойових мистецтв; розвиває такі якості, як уважність, витримка, вміння контролювати свої емоції та дії; допомагає досягненню оптимального стану під час тренування, сприяє подоланню втоми; покращує організацію занять, зменшує можливість виникнення травм; допомагає при спілкуванні з тренером та  партнерами, встановлює особливий стиль відносин, що сприяє успішній спільній роботі;  створює в залі сприятливу психологічну атмосферу.

Практика показує, що точне  усвідомлене дотримання етикету значно підвищує ефективність тренувань, тоді як недбале або формальне виконання встановлених правил часто служить причиною травм і конфліктів. У давнину заняття бойовими мистецтвами і вивчення буддизму часто супроводжували один одного і проходили в одних і тих же приміщеннях. Внаслідок цього до тренувального залу склалося особливе ставлення. Усвідомлення того, що зал - це місце, де учень просувається по шляху духовного і фізичного вдосконалення, дозволяє зрозуміти внутрішній сенс етикету, допомагає запам'ятати і виконувати всі його правила:

1. В зал входити неспішно, з гідністю, без шуму і размов. Увійшовши, слід зупинитися, дивлячись прямо перед собою, намагаючись побачити все приміщення залу, відчути його атмосферу. Після цього необхідно виконати традиційний уклін. При виході із залу уклін здійснюється таким же чином.

2. Слід також виконувати уклін: при зустрічі з тренером поза залою; при зверненні до тренера і в разі його звернення до Вас; при одержанні будь-яких вказівок і порад за винятком зауважень, зроблених по ходу виконання вправ; при підході до тренера та при відході від нього.

3. При зверненні до тренера необхідно попередньо перевірити свій зовнішній вигляд, чітко сформулювати питання  або прохання. Підійшовши спереду або збоку на відстань півтора-два метри, слід зупинитися і прийняти стійку "чарет согі",  дочекатися, коли тренер звільниться,  якщо він зайнятий.  Перебуваючи в строю потрібно почекати закінчення вправи, потім підняти руку вгору і отримавши дозвіл, звернутися до інструктора в установленому порядку.

4. Розмовляючи з тренером, прийнято використовувати спеціальне звернення, відповідне ступеня його майстерності. Не можна перебивати тренера, виявляти нетерпіння або роздратування, відвертатися, здійснювати непотрібні рухи, підвищувати голос.

5. Коли уклін виконують кілька людей, то один з них, зазвичай старший або той,  що стоїть праворуч, подає встановлену команду. У цьому випадку одночасно з поклоном вимовляється традиційне вітання "таеквон". При появі в залі тренера  або іншої особи, яка має більш високий  ступінь майстерності (але не нижче чорного пояса), команду для поклону подає будь-який присутній, що стоїть ближче до дверей.

6. До початку тренування дозволяється самостійне виконання розігріваючих, розтягуючих і технічних вправ. Допускається обговорення питань, пов'язаних з технікою, тактикою і методикою занять. Розмовляти при цьому слід півголосом, за винятком випадків звернення до інструктора. Готуючись до тренування, не можна заважати іншим, відволікати їх привітаннями, запитаннями та розмовами, якщо  вони зайняті.

7. При загальній побудові в першій шерензі на правому флангу встає староста групи або старший учень, за ним йдуть інші учні, згідно ступеня їх майстерності.  Ті,  що не мають встановленої  форми і запізнилися, встають позаду. У разі запізнення слід підійти до тренера і отримати дозвіл стати до строю.

8. При всіх побудовах,  рівняння здійснюється за рахунок учня , що стоїть попереду, праворуч, при цьому всі місця в строю повинні бути заповнені. Рівняння перевіряється при всіх перебудуваннях, а також на початку кожної вправи. Це виробляє почуття дистанції і зменшує ймовірність отримання травми.

9. На початку тренування традиційно проводиться перевірка присутніх. Почувши своє прізвище, слід відповісти "Я" і прийняти стійку "чарет согі", повернувшись до тренера  або зробивши крок убік, щоб він зміг побачити учня. Після цього виконати уклін і, якщо у інструктора немає до учня питань, самостійно прийняти вихідне положення. Під час переклички та  при інших побудовах потрібно зберігати повну нерухомість, дивлячись прямо перед собою. Це виробляє терпіння і здатність до концентрації уваги, створює належний настрій на тренуванні.

10. При виконанні ритуалу перед початком і закінченням тренування, всі учні, по відповідній команді, повертаються обличчям до тренера, а в кінці заняття також  до старости  групи,  і виконують встановлений уклін. При цьому всі присутні в залі повинні встати, за винятком почесних гостей, запрошених тренером  та осіб,що  мають більш високу, ніж у тренера, ступінь майстерності.

11. Під час тренування необхідно бути зібраним і уважним, знати своє місце в строю та вміти швидко його зайняти, всі пересування виконувати тільки бігом. Не залишати шеренгу  і не виходити із залу без дозволу. Уважно слухати всі пояснення тренера, при цьому дивитися прямо на нього. Питання задавати у встановленому порядку та  тільки після закінчення всіх пояснень. Всі вправи виконувати точно за завданням, не можна припиняти їх виконання без відповідної команди.

12. Протягом усього заняття потрібно стежити за правильністю своєї постави, контролювати міміку і жестикуляцію. Слід однаково стримувати свої емоції,  як у випадку успіху, так і при невдалому виконанні вправи, з гідністю переносити втому та  біль.

13. Під час пауз, що виникають в ході тренування, не можна відходити від свого місця в строю, сідати, лягати або розмовляти. Допускається самостійне виконання відновлювальних, дихальних або розтягуючих вправ, повторення окремих технічних елементів.

14. Під час тренування будь-які розмови між учнями  заборонені, за винятком випадків необхідності координації спільних дій при виконанні парних або групових вправ. Розмовляти при цьому слід неголосно і  тільки по суті справи.

15. При роботі з партнером,  необхідно бути стриманим і коректним, намагатися виключити можливість виникнення травм. На помічені недоліки вказувати, не гублячи гідності товариша, не вимагати негайного усунення помилок, якщо це явно нездійсненна мета. У разі розбіжностей не вступати в суперечку, а звертатися за роз'ясненнями до тренера або до його помічника.

16. Перебуваючи в строю, не можна повертатися до тренера спиною, якщо це не пов'язано з виконанням вправ. У разі необхідності привести в порядок форму або спорядження, поправити зачіску і т.д., слід повернутися направо або наліво. Робити це можна тільки в паузах між вправами або з дозволу тренера.

17. У залі не можна перебувати у вуличному взутті і в головних уборах, а також їсти, пити, курити, вживати жувальну гумку, шуміти, голосно розмовляти і сміятися, заважати проведенню тренування.  З дозволу інструктора в зал можна запрошувати гостей, але перед цим їх слід проінформувати про правила поведінки в залі, зокрема про необхідність використання змінного взуття.

18. З моменту першої атестації відвідувати заняття тільки в спеціальній спортивній формі (ДОБОК),  що складається з куртки і брюк встановленого зразка, відповідних за розміром  і пояса, колір якого відповідає ступеню майстерності.  Пояс зав'язується так, щоб довжина вільних кінців була однаковою. Під штани одягаються плавки або захисний бандаж, під куртку - майка білого кольору (тільки для дівчат). Використовувати на тренуванні  будь-який  інший  одяг, взуття або спорядження, можна  тільки з дозволу інструктора.

19. Потрібно утримовати спортивну форму та індивідуальне спорядження в чистоті та порядку, мати охайний зовнішній вигляд, коротко підстрижені нігті на руках та ногах. Мати зачіску, що не буде заважати  виконанню вправ.  Довге волосся підв'язувати стрічкою або іншим м'яким матеріалом. Окуляри фіксувати на потилиці мотузкою або  тугою  гумкою.

Основатель версии Таэквондо Гтф  Грандмастер 9 дан  Пак Джун Тэ родился в Кореи в 1943 году , умер в Канаде 11 апреля 2002 года. 
По иронии судьбы он умер в один год с «отцом Таэквондо» Чой Хонг Хи  и в день основания и образования Таэквондо 11 апреля.

Термінологія таеквон-до 

сонбе ним - старший учень
бусабом ним - помічник вчителя (1-3 дан)
сабом ним - інструктор (4-6 дан)
сахеним - майстер (7-8 дан)
сасонг ним - великий майстер (9 дан)
до дзанг - тренувальний зал, майданчик для змагань
до бок - форма для занять
гип - учнівська ступінь
дан - ступінь майстра
сурен - тренування
паль - руки 
баль - ноги 
чагі - удар ногою
мильгі - поштовх
макгі - блок 
согі - стійка
ал, юн, дві - вперед, в сторону, назад 
ан, бакат - внутрішній, зовнішній 
ануро, бакуро - всередину, назовні
нерьо, олле - вниз, вгору
андже, иросо - сісти, встати
сасон - навскіс, по діагоналі
надзунде, каунде, нопунде - нижня, середня, верхня частини тіла 
дора - поворот
дольо - по колу
дольме - з розворотом
кеча - скрестно 
санг - подвійний
судзик - вертикально 
супьонг - горизонтально 
твимьо - стрибок 
микульме - ковзання
дарибулиги - вправи для розтяжки (шпагати)
хим - міць
массоги - спаринг 
туль - хьонг, формальні вправи 
кекпа - розбивання
вирек - вимір сили удару (синонім "кекпа")
т ки - спецтехніка 
хосинсул - самозахист
кенг ги - змагання 
дзип дзунг - концентрація
ті - пояс 
синце дален - фізична підготовка
симпан ним - суддя 
дзедза - учень
сибум - показові виступи
симса - атестація
кенг ги ке дзонг - правила змагань